Щодо обговорення освітньої програми: Oleksii Ostapov, Test Lead в Infopulse

Oleksii Ostapov, Test Lead в Infopulse

посилання на статтю: https://dou.ua/forums/topic/35911/

Витримка із статті "Як ми тестуванню навчали, або Чому я люблю викладати"

Привіт усім! Мене звати Олексій Остапов, я більше 13 років працюю тестером в Infopulse, автоматизую, трохи програмую і разом з колегами веду блог про тестування — QA Mania (підписуйтесь, у нас цікаво не тільки тестерам ?). Також я доволі довго займався викладанням — вів курси, працював в КПІ.

Нещодавно написав про свій досвід створення і продажу курсів — отримав багато приємних коментарів, що мотивувало мене написати ще і про свій досвід викладання, оскільки займаюсь я цим вже більше 8 років! Про викладання я хотів написати вже дуже давно, та все було не на часі зробити саме статтю — радше невеликі пости в блог на якусь конкретну тему. А хотілось провести і задокументувати весь шлях становлення.

Наш колега Ігор розповів, що його знайомі на кафедрі телекомунікацій в Інституті телекомунцікаційних систем КПІ хочуть вчити студентів сучасним та корисним речам. Як-от тестуванню ПЗ та бізнес-аналізу. І ми залюбки почали викладати для студентів в КПІ. Як справжні викладачі! Лекції, лабораторні роботи, курсачі... І колектив теж дуже крутий!

Курс адаптували той самий, що вже роками доводив свою ефективність. А ще декілька років тому Міша на конференції QA Fest почув доповідь Олександра Романова про класний підхід до викладання — Flipped Classroom, зацікавився, вивчив додаткову інфу, зацікавив весь наш викладацький склад, й ми впровадили цей підхід. Суть така — всі лекції записуються заздалегідь і студенти їх дивляться перед заняттями. А на заняттях вже розбираємо питання та робимо практичну роботу. Як тільки я почув про це, зрозумів — ось вона, освіта майбутнього.

Я не так давно сам був студентом, тому вирішив, що буду намагатись зробити курс таким цікавим, щоб студенти хотіли його слухати. Оскільки мій досвід ділив викладачів на три категорії:

• Монстри: всі бояться і тому ходять на всі пари, здать всі домашки. Ходять чутки, що валить навіть відмінників.
• Пофігісти: їм все одно, хто ходить, що здає, чи чому вчиться. Можна познайомитись на екзамені і здати навіть чужі домашки.
• Ентузіасти: ті, кому цікаво те, що вони викладають і запалюють у всіх цей вогонь. Занесені в Червону Книгу України та оберігаються законом.

Я точно хотів бути третім. Жодного примусу. Хочеш — ходи, не хочеш, не ходи — головне, домашки і тести здавай. Є питання — питай, на все відповім і допоможу.

Які висновки я зробив від викладання в КПІ?

1. Хоч-не-хоч, але в примусі ходити на пари є плюси. Бо як дозволяти не ходити — ніхто не прийде (а на що я розраховував? Сам такий був)
2. Важко залишатись ентузіастом, якщо не отримуєш від студентів зворотній зв’язок (тепер я набагато краще розумію своїх викладачів).
3. Карантин та віддалене навчання дуже сильно вбивать мотивацію
4. Скатані домашки паляться, навіть якщо змінити оформлення та переписати своїми словами. Навіть якщо на курсі 60+ студентів. Боже, як же мені соромно за свої студентські роки ?‍♂️Плутав свою хитрість із жалістю викладачів.
5. Власне домашки й віднімають левову частину часу викладача, оскільки ми розуміємо що одна з найбільших цінностей нашого викладання полягає у якісному зворотньому зв’язку, який ми у великій мірі й надавали саме через добре перевірені домашки.
6. Все ще не вирішив, на якому курсі краще викладати тестування: до третього курсу студенти ще не до кінця розуміють, ким вони хочуть стати. Після третього курсу — майже всі вже працюють і не мають часу ходити на пари.