Терагерцові технології в телекомунікаціях

ТЕРАГЕРЦОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЯХ

Керівник - к.т.н., Т.М. Наритник

Сучасні тенденції розвитку транспортних розподільних мереж мобільного зв'язку четвертого (4G) та п'ятого покоління (5G), мереж наземного цифрового телебачення, систем управління військовими місіями та протидії тероризму передбачають обмін великими обсягами даних.

Послуги оптоволоконних мереж забезпечують гігабітні швидкості обміну даних у багатьох частинах світу. Але сучасні телекомунікаційні мережі також потребують

аналогічної можливості з обміну даними у тих місцях, де оптоволоконного доступу не існує або його організація не є економічно рентабельною.

Супутниковий зв’язок може забезпечити комунікації у віддалених районах, але не може завжди гарантувати високу швидкість передачі, необхідну для підтримання

доступу до сучасних мультимедійних сервісів при значній кількості користувачів.

Сьогодні актуальною задачею є побудова високошвидкісних мереж мобільного зв'язку четвертого (4G) та п'ятого (5G) покоління з використанням телекомунікаційних систем фіксованого радіозв'язку терагерцового діапазону та перехід на малі стільники (мікростільники, пікостільники і фемтостільники), які являють собою базові станції з обмеженим радіусом дії (близько 10-100 м). Маючи невелику дальність передачі, ці малі стільники дають змогу задіяти технологію багаторазового використання одних й тих самих частот для більш ефективного витрачання доступного радіочастотного ресурсу. Системи малих стільників, які також називаються гетерогенними мережами або HetNets, з часом можуть стати основою стільникового зв'язку п'ятого покоління.

Означена проблема дала імпульс до розробки нового покоління малогабаритних безпроводових телекомунікаційних систем, що використовують неліцензовані терагерцові частотні діапазони (>100 ГГц)